Випалюйте в собі всю російську субкультуру. Випалюйте в собі всі спогади з дитинства пов’язані з російським-радянським. Інакше це все випалить вас.
Роман Ратушний
Можна багато писати про ідеологічну складову суспільства. Тим паче зараз, на тлі повномасштабної агресії росії (свідомо пишемо з малою – на більшу літеру вбивці та ґвалтівники не заслуговують), – це питання заграло новими фарбами.
Цитуючи Олексія Арестовича з його нещодавнього стріму, в Україні, після перемоги, існує чотири напрямки розвитку:
· єврооптимістичний
· націоналістичний
· російський
· радянський
Ще він згадує і п’ятий шлях, в якому буде місце всім і вся: там не витискають інших громадян; там високотехнологічне майбутнє, де радість та зацікавленість замінюють страх та дисципліну. Якщо говорити коротко – це утопічна, надміру ідеалізована реальність імовірного майбутнього.
За його словами, зараз перемагають перші два варіанти. Але вони начебто дуже суперечливі між собою. Проте хіба це так?
Наразі націоналістична ідея України звучить як «відірватись від усього російського та радянського минулого, позбутися відчуття меншовартості». Одним зі шляхів відриву від усього російського і є єврооптимістичний варіант. А отже, перші два варіанти ніяк не суперечать один одному.
Інтеграція в європейську сім’ю ніяк не буде заважати розбудити українця в собі. Вважаю, слід об’єднати ці два шляхи в один – євронаціоналістичний.
При виборі такого варіанту ми будемо спиратись на своє минуле (читай – знати історію), але НЕ будувати минуле. Маніакально зосередившись на минулому, ми не зможемо створювати майбутнє. І водночас суспільство буде інтегруватись у європейський простір абсолютно органічно. Але найголовніше пам’ятати, що місця росіянам у нашому житті не повинно бути взагалі. Навіть «хорошим руським лібералам». Кожен руський ліберал закінчується на українському питанні. Як каже Сергій Стерненко: «Наша русофобія все ще недостатня».
У цей час в інтернеті також живе ідея Руси-України. Цю ідею створив і продовжує підживлювати той же Олексій Арестович. Цей концепт полягає в тому, що Київ – центр земель східних слов’ян. Культурний, економічний і так далі. За суттю своєю це та сама Київська Русь з її величчю та могутністю. Але цей концепт дещо нагадує, правда ж? Імперська ідея, де просто переставлені ролі: «руський мір», де головує Київ. Такий формат є не пронаціоналістичним, а проімперським, де можливість демократичних свобод буде відсутня. Тому аби не витрачати час даремно – витравлюйте цю ідею в зародку.
Завершу словами Романа Ратушного, який загинув в боях під Ізюмом: «Чим більше ми вб’ємо росіян зараз, тим менше доведеться вбивати їх нашим дітям». Так, обираючи лише один з варіантів нашого розвитку після перемоги, ми нівелюємо зусилля хлопців, які зараз боронять нас на нулі. Ми повинні розуміти, що подальший розвиток України може ґрунтуватись на об’єднанні кількох проукраїнських – і обов’язково демократичних – ідей.
Знищуйте все російське в собі. Будьте свідомими. Та орієнтуйтеся на євронаціоналістичне завтра.
Джерела:
Арестович: Борьба проектов в Украине. – YouTube
Арестович: Евросоюз или Пятый проект? @ALPHA MEDIA – YouTube
Посилання на соціальні мережі автора – @ancient_gorilla (Instagram)
