Михайліченко Л.В.,
студент ОР бакалавр спеціальності 051 Економіка
освітньої програми Управління персоналом та економіка праці
Запорізького національного університету
Науковий керівник: Дашко І.М.,
д.е.н., доцент, професор кафедри управління персоналом і маркетингу
Запорізького національного університету
Війна, яка почалась 24 лютого 2022 рік в України назавжди закарбується в нашій історії однією із найболючіших подій, а в економіці початком нового етапу. Колосальні збитки, які поніс українських бізнес не прирівняти до кризи 2008 року чи до пандемії Коронавірусу, це зміни, до яких неможливо так швидко адаптуватися чи прийняти. Саме тому уряд нашої країни зробив правильні кроки, почавши створювати комфортні умови для розвитку бізнесу, який являється основою економіки та основним джерело коштів в бюджет.
Перш ніж дослідити самі пропозиції по відбудові економіки нашої країни пропонуємо розглянути три вектора: спочатку дослідити загальні руйнування війни для економіки України, наступним визначити основні кроки українського уряду і в кінці дослідити план Маршала, який має на меті відновлення України після закінчення війни та внести на розгляд запровадження податку, який матиме на меті повоєнне відновлення економіки і розбудову країни.
Українська економіка від початку війни втратила приблизно 30-50 % виробничих потужностей, які знаходились на Сході України. Зруйновані не тільки великі фабрики й заводи зруйновано, а вся міська інфраструктура, яка забезпечувала життєдіяльність міст. За прогнозами світового банку ВВП України повинно впасти на 45,1 %, якого не було за всю історії нашої країни.
За межами України наслідки російського вторгнення вже викликали у гуманітаріїв серйозне занепокоєння щодо можливої глобальної продовольчої безпеки, оскільки в Україні постраждало виробництво зернових та інших основних продуктів харчування, а Україна як відомо входила в десяток найбільших експортерів сільськогосподарської продукції в Європі.
Війна завдала величезної шкоди як українському бізнесу і державі так і мирному населенню. Детальніше про втрати, які відбулись в українській економіці на рис. 1.
Рис. 1. Втрати українського економіки під час війни з Росією станом на березень 2022 року, млрд. дол США [1]
На основі рис. 1 ми бачимо що сумарні втрати України у війні станом на кінець березня 2022 сягають близько 500 млрд. Дол. США, з них 80 млрд. – це втрати бізнесу, який ці кошти міг би вкласти в розвиток економіки та на відновлення якого знадобляться роки.
Наступним графіком, який характеризує загальну картину втрат бізнесу є кількість діючих підприємств, які продовжили свою роботу в період війни та перекваліфікувались під виробництво необхідних продуктів для підтримки ЗСУ (рис. 2).
Серед працюючих 17 % це в основному ті підприємства, які займаються експортом продукції та працюють у продовольчій сфері, так як в основному ці дві сфери бізнесу не постраждали від війни.
Рис. 2. Структура діяльності підприємств України у період війни 2022 [1]
Багато підприємств були змушені закрити свої офіси на непідконтрольних територіях та перенести свої потужності в інші безпечні регіони, проте втрати в них теж є. Ті підприємства, які були розташовані на Сході України, в основному потужні металургійні заводи та аграрні підприємства, змушені були повністю призупинити свою діяльність. Для того щоб розуміти страшну картину впливу війни на український бізнес та економіки загалом достатньо проаналізувати структуру експорту України за минули рік, де видно основні товари, які є ключовими (рис. 3).
Рис. 3. Структура експорту України за 2021 рік, % [1, 3]
Як видно, що експорт продовольчих товарів та чорних металів складав 67 % від усього експорту і в основному ці підприємства розташовані на Сході, Півдні та Центрі України – ці регіони на сьогодні є найбільш постраждалими. Як відомо експорт приносить в країну валюту, яка так необхідна ля підтримку стабільності української гривні. Ми можемо тільки уявити, що чекає нашу країну восени, коли рівень притоку валюти буде мізерним і уряд буде неспроможний фінансувати її підтримку.
Український бізнес не просто постраждав, його буквально Росія знищила вщент і не відомо, що чекає нашу економіку вже за кілька місяців. Аграрний бізнес та металургія є ключовими галузями нашої держави, які приносять кошти в бюджет та забезпечують тисячі населення роботою.
Отож українському уряду як ніколи потрібно акумулювати свої зусилля і зайнятися підтримкою українського бізнесу, який зараз як ніколи потребує правильних дій та рішень.
В березні цього року розпочалось державна Програма релокації бізнесу, яка являє собою перечення виробничих потужностей підприємств на безпечні території. За період дії даної програми є перші відгуки і позитивні зрушенні, на основі даних Міністерства економіки України вже близько 178 завершили своє переміщення, а 67 з них повністю приступили до роботи на новій території. Місцева влада міст, де розмістили свої виробництва підприємства допомагає їм швидше освоїтись надаючи консультації та трудові ресурси.
Наступним кроком нашого уряду у відновленні бізнесу стало розширення кредитування за програмою «5-7-9», яка стартувала ще в 2020 році. Згідно цієї програми, будь-який бізнес має можливість отримати кредити під 0 %, який діятиме впродовж військового стану в Україні та ще місць після закінчення війни, а в наступні місяці (роки) діятиме ставка 5 %.
Термін такого кредитування залежатиме від цільового призначення кредиту та його термін складає від 3-х до 5-ти років. Результати даної програми наведені на рис. 4.
Рис. 4. Результати державної програми кредитування бізнесу програмою «5-7-9» за період 1 квітня 2021 – 24 червня 2022 рр. [4]
Отож видно, що за період з березня по квітень 2022 року, коли урядом України було запроваджено 0 ставка кредитування бізнесу кількість підписаних заявок на кредити виросла у 1,5 рази в порівнянні з тим самим періодом минулого року. З початку війни і до сьогодні кількість підписаних заявок на кредити виросла на 30,6 %, що свідчить про результативність даної програми і про бажання бізнесу України відновлювати свою діяльності навіть в період військових дій в Україні.
В основному надані кредити українськими банками пішли на антикризові цілі – 62 %, так як підприємства були змушені адаптувався під нові реалії роботи та частково перекваліфіковуватися на інший вид діяльності [4]. Є багато прикладів того як великі швейні компаній з початку війни займаються пошиттям бронижелетів та спальників, інші шиють матраци та ковдри для тимчасово переселених людей з окупованих територій. Кожне українське підприємство старається максимально швидко реагувати на зміни, які відбуваються у нашій державі.
Для забезпечення розвитку сільського господарства Урядом України було зроблено Постанову від 12 березня, яка передбачає збільшення державних гарантій на портфельній основі до 80 % [5]. Так як уряд України чудово розуміє побоювання українських аграріїв продовжувати посівні, проте дана програма гарантує безпеку і впевненість в тому, що збитки, які може завдати війна будуть покриті.
Поряд із запровадженням нульової ставки кредитування українських уряд зробив неможливе – скасував акцизні збори при ввезені бензину та дизельного палива в Україну та стабілізував ціну. Така стабілізація зупинила ризик підняття цін в першу чергу на продовольчі товари, так як вони одні із перших відчули великий скачок цін на пальне. Логістика є одних із першочергових галузей, які формують кінцеву ціну на товар і від якої залежить не тільки ціни на перевезення, але й ціни на продукти в магазинах. Даний крок з боку українського уряду, ще раз довів про ефективність та результативність його дій в підтримці та розвитку українського бізнесу [5].
Немало важливим є скасування імпортних в’їзних мит на певні товари, що дозволить українським підприємствам зекономити на сплаті митних платежів та використати ці кошти для підтримки своїх людей та економіки в цілому.
Далі пропонуємо дослідити підтримку України зі сторони іноземних партерів. ОЕСР, міжурядовий клуб 38 багатих країн, заявив, що інвестиційні потреби України будуть «величезними» після широкомасштабної військової агресії Росії через «безпричинне знищення власності, включаючи комерційні та промислові активи та інфраструктуру».
З огляду на чудовий доступ до капіталу та ширші фінансові можливості, іноземні транснаціональні корпорації можуть відіграти важливу роль у відновленні необхідної інфраструктури та промисловості.
Україну підтримують майже всі країни світу не тільки морально, а і у вигляді інвестицій та різного роду грошової допомоги. Інституції фінансового розвитку та міжнародні фінансові установи вже активно співпрацюють з ЄС та Європейською комісією, щоб залучити свої інвестиції, інші джерела капіталу, включаючи прямі іноземні інвестиції. Проте реально застосувати ці інвестиція можна буде тільки після закінчення війни, коли відбуватиметься відновлення інфраструктури України.
Незважаючи на повномасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, до UkraineInvest звернулися деякі іноземні інвестори, які бачать Україну як місце для своїх інвестицій після війни і вже зацікавлені в можливостях швидкого виходу на ринок.
Поки що такі звернення здебільшого від підприємств, які працюють у сфері будівництва, будівельного сміття та послуг. Переважно це звернення компаній США та Великобританії; є також деякі з Бельгії, Туреччини та Індії.
Також український уряд отримує запити від компаній, які раніше не працювали в Україні, і, незважаючи на це, вони гарантують, що вийдуть на український ринок одразу після закінчення війни. Такі звернення надходять із таких країн, як Канада та Ірландія. Більше того, незважаючи на ситуацію, що склалася, деякі інвестори вже виявили бажання записатися на прийом в Києві, приїхати сюди, і вони готові інвестувати в Україну.
Отож на основі статистичних даних визначимо країни, які допомагають Україні як фінансово, гуманітарно так і з постачанням зброї (рис. 5)
Рис. 5. Фінансова підтримка Україні за країнами, за період з 24 січня по 27 червня 2022 р. млрд євро [6]
На основі даного графіку ми бачимо, що найбільше підтримки Україна отримала від США в розмірі 42,67 млрд євро і є одним із основних українських опонентів у війні проти Росії. За двомісячний період країнами світу було надано фінансової підтримки 18,62 млрд. євро, надіслано гуманітарної допомоги на 11,19 млрд євро та надано зброї для протистояння агресору на суму – 32,99 млрд євро. Країни світу підтримують не тільки українську економіку на населення, але й докладають максимум зусиль для того, щоб Україна перемогла у війні з Росією [6].
Далі проаналізуємо двохсторонню підтримку заходу «Встань на захист України», до якого долучалися жителі всі країн світу (рис. 6).
Рис. 6. Фінансова підтримка країнами світу заходу «Встань на захист України», млрд євро [6]
Отож найбільші надходження на підтримку заходу «Встань на захист України» були отримані від Європейських банків – 6 млрд. євро з загальної суми – 10,2 млрд. євро, що складає орієнтовно 60 %.
Незважаючи на суттєву грошову, збройну та гуманітарну підтримку Україні все ще потрібні мільярди євро на реконструкції зруйнованої інфраструктури, які потрібно залучати після закінчення війни.
Останні 75 років свободи, миру і процвітання у Європі багато в чому зобов’язані рішенню США фінансувати повоєнне відновлення континенту. План Маршалла, названий на честь держсекретаря США, який його ініціював, пропонував фінансову допомогу – переважно гранти – для полегшення нестачі капіталу та ліквідності, яка не дозволяла Європі зростати самостійно. Сьогодні Європа може зробити те саме для України та не чекати, поки в країні встановиться мир: відновлення має бути підготовлене зараз. Минулого тижня аналітичний центр Центру досліджень економічної політики опублікував чудовий план саме такого плану (рис. 7).
Рис. 8. Основні принципи плану Маршала для відновлення та реконструкції України [7]
Досягнення плану Маршалла полягає в тому, щоб зробити Україну ще більш процвітаючою, ніж вона була до війни. Як пишуть автори плану Маршала – «Основою успіху України є радикальна модернізація країни» і щоб досягти цього, потрібно дотримуватись шести принципів [9].
Щоб фізично відновити те, що зруйнував Путін, треба почекати, доки припиниться його війна, проте інші аспекти реконструкції не потрібні. До прикладу може бути складена інвентаризація, підписані контракти з постачальниками. За правильної підтримки підприємства, які були змушені покинути окуповані території можуть продовжувати діяльність на безпечній частині України. Все це може стати пробною практикою для більш масштабних проектів.
Якщо дотримуватись основних правил плану Маршала, його реалізація «уб’є двох зайців одним пострілом»: підготує Україну до членства і вирішить її проблеми в управлінні, які існували раніше. Це також піде на користь економіці: перспектива вирішення інвестиційних суперечок у рамках правової бази ЄС має залучити більше ризикового капіталу.
На нашу думку план є правильним, адже він закликає до повністю зеленої транспортної інфраструктури, житла, перебудованого відповідно до найвищих стандартів ефективності та перепроектування зруйнованих українських міст для економіки з нульовим викидом вуглецю.
Дотримуючись завданого плану Україна навіть може перевершити ЄС. Він може управляти припливом капіталу у зв’язку з реконструкцією, щоб мати фінансовий ринок, переважно заснований на акціонерному капіталі, і уникати надмірної залежності від банків. План справедливо підтримує відкрите укладання контрактів на реконструкцію; аналогічна прозорість має бути прийнята для реєстрів власності та (як у скандинавських країнах) оподаткування.
У плані витрати на реконструкцію оцінюються у 200-500 млрд. євро, проте ЄС, який має взяти на себе більшу його частину не повинен розглядати це як витрати. Компанії з ЄС укладатимуть контракти на інфраструктуру, житлове будівництво, транспорт та багато іншого, але мають передавати навички та технології українцям.
Крім цього, це інвестиції у цінності Європи та її безпеку. Це приведе 44 мільйони людей у лоно ліберальної демократії та в соціальну ринкову економіку – історичне досягнення, яке може змагатися з возз’єднанням континенту після холодної війни та самим планом Маршалла.
Негласна мета сучасного плану Маршала – захистити європейські країни від імперіалістичного диктатора в Кремлі. Саме спільними діями країн ЄС та решти світу Україна отримає перемогу у цій війні, і більш того оновлена економіка нашої держави повинна буде настільки міцною, що в Україну повернуться не лише всі емігранти, але й країни ЄС будуть гордитися тим, що Україна є членом Союзу.
Державний бюджет України в 2022 році не доотримає близько 40 % доходів, витрати його складатимуть на 100-200 % більше ніж планувалось. Дані є приблизними, проте сигналізують про те, що в країні наступає серйозна криза і ми як громадяни нашої країни повинні цього не допустити і допомогти нашій країні «встати на ноги».
Поки ЗСУ воює за наш мир спокій кожному з нас потрібно воювати за міцність своєї економіки, так як це наша країна і хто як не ми повинні докласти максимум зусиль для того, щоб підтримати нашу економіки і допомогти країні вийти із кризи. Отож, щоб хоч якось допомогти нашій державі боротися з ворогом економічно ми пропонуємо запровадити новий вид податку – «поміч ЗСУ». Назва символічна, адже кошти ітимуть на підтримку української економіки, ми таким чином допомагатимемо ЗСУ боротися з ворогом, у власний економічний спосіб.
Суб’єктом цього податку пропонуємо визначити всіх підприємців, дієздатних, працюючих, пенсіонерів та людей, які отримують будь-якого роду виплати. Так як всі ми хочемо жити в процвітаючі країні, тож потрібно долучитися до процесу.
Об’єктом виступатимуть доходи, ми вже і так всі працюючі платять податки зі свого доходу в державний бюджет. Щодо пенсіонерів та людей які отримують виплати, то для перших доходом вважатиметься пенсія а для других розмір виплати.
На рахунок пільг, ми їх пропонуємо виключити зовсім, адже державі як ніколи потрібна наша допомога саме для економічної підтримки та поповнення державного бюджету, так як щодня країна витрачає мільйони на боротьбу з окупантом.
Ставки на податок «поміч ЗСУ» пропонуємо розділи за рівнем доходу кожного із суб’єктів та рівномірно виділити на них від 5 до 1 %. На рис. 4 пропонуємо дослідити розмір нашого податку відповідно суб’єкта.
Рис. 4. Розмір ставки на податок «поміч ЗСУ» відповідно до суб’єкта, % [розроблено автором]
На рахунок нашого поділу, ми вважаємо чесним сплату більших податків для тих, хто отримує більший дохід, адже буде несправедливим, коли пенсіонер, який має мізерну та мінімальну пенсію платитиме таку ж ставку по податку як підприємець, річних оборот якого вимірюється в мільйонах гривень.
Даний податок буде тимчасовим і діятиме тільки на період воєнного стану в Україні поширюватиметься на всіх перекислених на рисунку 4, без жодних винятків.
В підсумку хотілося в проаналізувати економічний ефект «поміч ЗСУ» на прикладі працюючих громадян з мінімальним рівнем доходу. На основі статистичних даних кількість працюючих громадян станом на 2021 в Україні становила 15610 тис. осіб, мінімальна заробітна плата становила 6000 грн. отож 2 % від 6000 грн – це 120 грн [8]. Дана сума є мізерною, адже в день ми витрачаємо набагато більше. З розрахунку на 15610 тис. осіб місяці виплати в бюджет становили б 1,87 млрд. грн в місяць і це тільки працюючі громадяни без підприємців та пенсіонерів.
Отож, на основі вище написаного, ми вважаємо впровадження податку «поміч ЗСУ» є надзвичайно актуальним, а його ефективність говорить сама за себе. Не потрібно чекати поки хтось зі сторони буде відбудовувати нашу економіку, а почати діяти самостійно. Спільними діями ми попере можемо ворога як фізично так і економічно і разом збудуємо процвітаючу та сильну економіку!!!!
Зараз як ніколи потрібно подумати про своє майбутнє в Україні і про розбудову нашої держави, адже це наша з вами країна, яка в нас вірить і ми в свою чергу повинні її в цьому допомогти. За всі роки незалежності України не було зроблено стільки робот у підтримці бізнесу як за останній місяць. Діючий українських уряд швидко пристосувався до роботи в умовах війни і так само швидко пристосовується і український бізнес. Працюючи разом з державою та роблячи правильні дії українські підприємства допомажуть долати ворога економічно, ще раз доводять що так само як і український дух – український бізнес є незламний!
Електронна пошта автора: lubomirmuhayluchenko@gmail.com
Список використаних джерел:
- Я. Голобородько. Війна в Україні: економіка, бізнес, логістика, допомога. URL : https://cutt.ly/yLke2sq (дата звернення: 26.06.2022).
- Європейська Бізнес Асоціація. Підтримують команди та армію: як працює бізнес в умовах війни URL : https://cutt.ly/bLke8kZ (дата звернення: 26.06.2022).
- Joshua Crawford April. Ukraine war forces major relocations in Europe, веб-сайт. URL : https://cutt.ly/HLke66f (дата звернення: 26.06.2022).
- Інформація про результати державної програми доступні кредити 5-7-9. URL : https://cutt.ly/CLkreIv (дата звернення: 27.06.2022).
- Постанова КМУ від 12 березня 2022 р. № 274
Київ. URL : https://cutt.ly/GLkryuE (дата звернення: 27.06.2022). - A Database of Military, Financial and Humanitarian Aid to Ukraine веб-сайт. URL : https://cutt.ly/bLkroCJ (дата звернення: 27.06.2022).
- Демографічна та соціальна статистика. Ринок праці. Зайнятість та безробіття. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 28.06.2022).
