Відбудова країни: виклики, можливості та завдання. Надія Лисичина

Чи був у вас хоча б один день за період повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли ви взагалі не думали про те, що робите недостатньо? Звичайно, кожен знайшов свою роль та намагається якнайкраще виконувати свої обов’язки зараз, але, на мою думку, вже сьогодні наша увага має бути найбільше прикута до Людей, які на передовій наполегливо і без перестанку борються за свободу, демократію, світле майбутнє, а головне – за кожен спокійний і мирний день в новій Україні. Головне завдання – почати створювати для них максимально комфортні умови, щоб коли вони повернуться з Перемогою, ми вже знали, як допомогти, підтримати і віддячити. 

Я вважаю, що надзвичайно важливо створити програму реабілітації для військових, об’єднати найкращих людей поруч. Вони повинні розуміти, що можуть розраховувати на нас, а також бачити, що схожі відчуття, думки, спогади переживають їхні побратими. На мою думку, важливо створити простір, де військові зможуть перебувати тимчасово або жити на постійні основі, коли їм це буде потрібно. Можна створити своєрідний табір, який об’єднає Людей, які отримали схожий досвід, а тепер у них настає час, коли потрібно його переживати та утримувати в собі в мирний час. Таке середовище може просто допомагати акумулюватися військовим в цивільне життя. Також варіантом такої програми можуть бути, наприклад, тижневі заходи, коли добровольці, які на передовій з 24 лютого та військові, які вже давно служать і отримали перший бойовий досвід в АТО в 2014 році, збираються разом та працюють над підтримкою свого ментального здоров’я. У тижневій реабілітаційній програмі можуть бути: 

  • маленькі спільні подорожі;
  • походи в гори та ліс;
  • пішохідні прогулянки;
  • розважальні вечори;
  • музичні, танцювальні та спортивні заходи;
  • зустрічі з відомими людьми;
  • вивчення мов;
  • читання;
  • концерти;
  • психологічні тренінги;
  • профорієнтаційні дні. 

Важливо, щоб військові змогли зберегти себе, вдосконалитись, вивчити та дізнатись щось нове, можливо, віднайти для себе нову професію мрії, познайомитись з іншими людьми, почати відчувати життя БЕЗ війни. Це точно місія не одного тижня, але можна розвинути таку ідею, почати працювати та формувати заходи з людьми, які мають схожий досвід, потрібну освіту та готові допомогти. 

Окремо хочу виділити людей, які пройшли полон. Я думаю, нам необхідно їм правильно допомогти та підтримати. Реабілітаційна програма з ними може бути схожою, але ще більше спрямована на збереження та відновлення їхнього ментального здоров’я. Найкращі психологи та спеціалісти мають попрацювати над програмою для них, тому що надзвичайно важливо допомогти їм віднайти справжню мотивацію насолоджуватися життям.

Я думаю, що можна було б створити додаток та чат, які б об’єднали військових. Це допомогло б їм знайти людей в цивільному житті, які пережили схожий досвід та готові почати життя з чистого аркуша, але для просування своїх ідей їм потрібні однодумці. З допомогою додатка вони могли б це зробити, тобто ви заповнюєте коротку анкету, яка відразу показує тих, з ким у вас є спільні інтереси, досвід та цілі. Ви легко можете об’єднати свої зусилля. У чаті ви зможете пропонувати щось та відгукуватися на пропозиції, залишаючись у зоні комфорту. До того ж після використання додатку, ви можете обрати групу, у якій би хотіли бути зареєстрованим та залишити побажання, як би хотіли проводити час разом, які цілі хотіли б досягти, та що змінити в собі та світі. 

Також для військових, які б погодились стати публічними, можна було б створити сайт з їхніми історіями. Це також покращило б інформаційний фронт, важливо оприлюднювати історії Героїв крім української, іноземними мовами теж. 

Щоб повністю уявити функціонування цих ідей, потрібно тісно спілкуватися з спеціалістами та працювати над цими проєктами. Так ми можемо допомогти Україні та підтримати Героїв. Разом до Перемоги! Разом у мирний час!

Посилання на соціальні мережі автора – Facebook